Постать Тараса Шевченка у «Філологічних семінарах» Київського університету

Abstract

«Філологічний семінар» (первісна назва «Семинарий русской филологии») був спочатку (з 1904 р.) спеціальним навчальним курсом у процесі підготовки фахівців-філологів Київського університету, а в 1907-му році і пізніше він став своєрідною студією, на яку збиралися студенти, що спеціалізувалися на вивченні історії й теорії літератури. У 20-30-х роках ХХ ст. семінар припинив існування, а його учасників було репресовано чи розстріляно. Творчість Тараса Шевченка (через тодішню ідеологію Російської імперії, для якої поет був ворожим) дуже повільно ставала предметом дослідження серед «семінаристів». У пропонованій студії йдеться про перші й пізніші їхні публікації на шевченківську тему, але в основному – про шевченкознавчі мотиви в доповідях на семінарі, який був відроджений у середині 90-х років ХХ ст. Автор аналізує ці мотиви з позицій сучасного літературознавства, акцентуючи увагу як на «позитивних» поглядах щодо постаті і творчості Шевченка, так і на полемічних моментах у сприйнятті і трактуванні його як поета та особистості